Вікторія Павлівна Лебедєва, журналістка газети «Вечірній Харків», у 1989 році вперше надрукувала статтю про трагедію Дробицького Яру. В архіві представлено опубліковані авторські роботи та ті, що не вийшли друком, щодо Дробицького Яру, листування з читачами, розповіді праведників народів світу та спогади врятованих. Відгуки про книги, творчість та дослідження свідчать про високу оцінку колег по перу. Наводяться численні факти очевидців трагедії Дробицького Яру, окремі з них було опубліковано вперше. Тепер для жертв, із мартирологу Дробицького Яру, що згадуються в документах архіву, вказано посилання на «Архів В.П. Лебедєвої». В архіві здебільшого містяться різноманітні документи та свідоцтва, на підставі яких створено мартиролог Дробицького Яру. Це спогади тих небагатьох, кому вдалося уникнути смерті та тих, хто знав і пам'ятав загиблих — їх сусідів, товаришів, колег, рідних. Понад 500 осіб надали інформацію про жертв Дробицького Яру, усі вони вказані на сайті. Вивчаючи архів П.П. Сокольского, вдалося встановити нові імена жертв: більше 280 чоловік раніше не були вказані в мартирологу. Тепер для жертв із мартирологу Дробицького Яру, які згадуються в документах архіву, вказано посилання на «Архів Сокольського П.П.». Це велике зібрання фотографій, документів, газетно-журнальних вирізок щодо питань, які хоча-б якось стосувалися трагедії Дробицького Яру, проєктів меморіалу, збору коштів, підготовки та безпосередньо будівництва комплексу. В архіві зібрано літературну та художню творчість, присвячену Дробицькому Яру, полемічні нотатки та свідчення очевидців, із зазначенням конкретних імен. Тепер для жертв, з мартирологу нашого сайту, які були згадані у спогадах, вказано посилання на «Архів Давидових». Стали доступними відомості про загиблих членів кількох сімей (наприклад, Давидових, Полнарьови, Шварц, Шаїс, Туніс, Трайнен і багато інших) Для кожної жертви вказано посилання на документи з Центральної Бази даних імен жертв Шоа музею Яд Вашем  |
Дело жидівки Гурвич ДАХО. Фонд Р-2987. Опис 1. Справа 42. Аркуш 1-2. | Документ №1
Начальнику Персонального відділу 17 р-ну міський Управи пану Юрченко.
Рапорт
Дело Жидівки Гурвич подлежит разследованию Персональным отделом. Заявление Д/У № 1728 при этом прилагаю.
Уч. Инспектор [подпись]
------------------------------------------------------------------------------------------
Документ №2
Резолюції (накладені на діагоналі):
• Олівцем: Розслідувати
7/II 42
• Чорнилами: Зазначена в цій заяві особа померла
13/III 42 [підпис кербудa б/у 1728]
Основний текст:
До Відділу Охорони Управи 17 району м. Харкова
Від будуправління 1728
В будинку № 83 кв. 22 по Пушкінській вул. мешкає Левентова-Гурвич Олександра Григорівна з 1933 р. До приходу Німецької Армії в м. Харків вона була по паспорту жидівка, так свідчить трійка цього будинку, та все населення цього будинку. Її усі знають в цьому будинку як жидівку. Але після вступу Німецької Армії до Харкова вона вже хоче бути руською, бо каже, це було зроблено при радянській владі помилково по-перше, а по-друге так краще було, бо чоловік її був жид, а родина з боку чоловіка вимагала щоб у родині у них були лише жиди. При радянській владі по паспорту вона була жидівка, цього вона сама не відвертає, але після вступу Німецької Армії у Харків у неї паспорта не оказалось, як вона каже у неї він зник під час якогось бомбардування.
Зараз вона дістала поручителів і поруку за підписом бургомістра 17-го района м. Харкова, які свідчать про те що вона русська, але дочка її рідна українка. Єдиний документ який свідчить про те що вона православного віросповідання, це аттестат про закінчення бухгалтерських курсів ще до 1917 р., де вказується що Левентова Олександра Григорівна православного віросповідання. Вона зараз мешкає по Пушкінській вул. № 83. Прошу Відділ Охорони Управи 17-го району м. Харкова розслідувати цей випадок, та вжити відповідних заходів.
Кербуд б/у 1728 [підпис]
3/II 42 р. |
|
|
